- договорити
- [договори/тие]
-воур'у/, -о/риеш; нак. -ри/, -воур'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
договорити
Смотреть что такое "договорити" в других словарях:
договорити — див. договорювати … Український тлумачний словник
договорити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
договорений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до договорити … Український тлумачний словник
переймати — а/ю, а/єш, недок., перейня/ти, перейму/, пере/ймеш, док., перех. 1) Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. || Брати щось із чиїх небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу. || Не даючи договорити … Український тлумачний словник
переривати — I а/ю, а/єш, недок., перерва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. Ривком, силою розділяти що небудь навпіл, на частини. || Роздирати кого , що небудь на шматки; шматувати. 2) перех. і неперех. Припиняти або порушувати дію, течію, розвиток чого небудь.… … Український тлумачний словник
